Захоплююча біографія кальяну. Блискучий тріумф ароматного куріння
Історики досі сумніваються, якій країні слід надати почесний статус батьківщини кальяну. Єдиним загальновизнаним фактом є безперечна багатовікова стародавність легендарного пристосування з рідиною, через яку проходить ароматний дим пахучої суміші.
І де все починалося?
Більшість кальянних біографів відправляють нас до Індії, де куріння різних трав практикується споконвіку. Саме тут приблизно на початку 15 століття з’явилися перші кальяни із очищених кокосових горіхів. А курильною сумішшю виступав знаменитий гашиш та інші менш «чарівні» трави.
Інші дослідники впевнені, що кальян почав масово використовуватися в Єгипті, де для цих цілей використовували очищений гарбуз. Треті кальянознавці вважають, що такий спосіб куріння з’явився у країнах Південної Азії. Однак, багато хто схожий на думку, що кальян у його нинішньому вигляді винайшли перси, що перейняли цей метод розслаблення у індусів. Саме в стародавньому Ірані додумалися використовувати порцелянову колбу, до якої приєднувалася гнучка трубка зі зміїної шкіри. Тож можна з великою впевненістю стверджувати, що звичний для нас вишуканий кальян прийшов до нас із Персії.
А як же Африка?
Дослідити історію кальяну, забуваючи про «чорний континент», який був батьківщиною всього людства не розумно. Археологічні розкопки свідчать про куріння п’яних трав через глиняні колби у народів сучасної Ефіопії, Замбії та Кенії. І ці свідчення відносяться вже до 5-6 століття нашої ери. На пік достовірних наукових фактів вульгарні американці стверджують, що куріння кальяну походить від знаменитої “трубки миру” північноамериканських індіанців. Проте всерйоз ставиться до таких голослівних заяв, звичайно ж, не варто.
Кальян, як символ гостинності
З розвитком традиції ароматного куріння через колбу на Близькому Сході пропозиція гостю покурити кальян стала ознакою гарного тону. Водночас, як це зазвичай прийнято у образливих східних землях, відмова від спільного куріння вважалася смертельною образою господареві будинку.
Через такий нешкідливий, здавалося б, звичай у 1842 році між Туреччиною та Францією мало не спалахнула війна. А все тому, що французький посланник на прийомі у Великому Дивані не був допущений до куріння кальяну з вищими турецькими чинами. Зрозуміло, що без такого задоволення дипломат вважав себе смертельно ображеним. І лише щирі вибачення турецького візира врятували Європу від кривавої бійні, яка могла виникнути через звичайний перекур.
Що в твоєму імені?
Простежити історію назви «кальян» так само складно, як і дізнатися про справжню біографію цього казкового винаходу. Більше того, у різних країнах світу виникла певна плутанина із термінами.
Наприклад, на Заході “шишою” (shisha) називають ароматизовану тютюнову суміш. У той же час у Південній Азії та країнах Близького Сходу «шиша» – це власне сам кальян. А ось тютюн із приправами в тих краях носить різні назви: «Мусало», «моссало» або «Томбако».
Якщо ви побажаєте покурити кальян в Індії, слід попросити “хукка” (похідне від слова “кокос”, з якого, власне, все і почалося). У Туреччині потрібно замовляти «нарджил», у Сирії – наргуйлі», а в Албанії – «лулаву».
Розплутує цю плутанину перське красиве слово قلیان – ghalyân, ghalyun, яке і стало звично звучати для багатьох народів світу як “кальян”. Загалом кажучи, кальянну культуру як багатовікову традицію, як було зазначено вище, створили саме у стародавньому Ірані.
Кальяну – бути!
Тріумфальна хода кальяну по всій планеті продовжується і сьогодні. Куріння кальяну перетворилося на свого роду мистецтво, доповнюване тонкою філософською складовою. Вражаючий асортимент курильних сумішей, дизайну та конструкцій кальянних колб сформував величезний ринок, що характеризується постійним попитом на вишукану продукцію.
У наш час кальян став звичним повсякденним аксесуаром не лише для Туреччини, Індії та країн Близького Сходу. Цей чудовий прилад, що приховує масу витончених задоволень, можна побачити в багатьох барах і спеціалізованих курильнях Західної та Східної Європи. І всюди, де в повітрі стелиться ароматний димок шикарної курильної суміші, можна зустріти шанувальників чудової стародавньої традиції, яка формує ідеальні умови для неспішної бесіди та медитації.